Опис несвідомих створінь по мірі розвитку сюжету гри. Поповюється.
1. Породження Пекла
2. Хімери
3. Скелети
4. Гаргулії
Tales of Transylvania |
You are here » Tales of Transylvania » Фоліант всесвіту » Бестіарій
Опис несвідомих створінь по мірі розвитку сюжету гри. Поповюється.
1. Породження Пекла
2. Хімери
3. Скелети
4. Гаргулії
Породження Пекла (Hellspawn)
«Отже, ось що виходить, коли вампіри спаровуються...»
— Ван Хелсінг
Походження та природа
Статус: Несвідомі хижаки, мертвонароджене потомство вищих вампірів.
Біологія: Оскільки самі батьки (Дракула та його наречені — Верона, Марішка і Аліра) є нежиттю, їхні діти за природою своєю народжуються мертвими. Вони утворюють величезні виводки (кластери), де одна наречена за раз здатна виносити тисячі ембріонів.
Життєвий цикл: У природному стані вони нерухомо висять у коконах-оболонках у лабораторії замку. Щоб дати їм істинне життя (або нежиття), потрібен колосальний об'єм енергії, викачаний з потужних істот (наприклад, за допомогою електрики та тіла творіння Франкенштейна чи сили укушеного перевертня). Без зовнішньої енергетичної активації вони залишаються мертвими біологічними оболонками.
Анатомія та зовнішній вигляд
Габітус: Менші за своїх батьків, але достатньо компактні, щоб вільно поміститися на плечі дорослої людини.
Риси: Шкіра біла, бліда, схожа на людську блідість наречених Дракули. Вони мають виражені біологічні ознаки, що нагадують кажанів-вампірів, а також довгий хвіст, відмінний від гуманоїдної анатомії дорослих особин.
Інтелект: Повністю позбавлені вищого розуму чи здатності до рефлексії. Вони не володіють людською чи вампірською мовою, спілкуючись виключно за допомогою низького шипіння, вереску та тваринних інстинктів.
Сила та бойові здібності
Звірина лють і рій: Діючи поодинці, вони слабкіші за дорослих вампірів, але в разі масового вилуплення становлять смертельну загрозу через напад зграєю. Навіть кілька особин здатні спільно підняти людину в повітря.
Фізичні дані: Мають надприродну для їхнього розміру силу та м'язову міць, а також здатність до регенерації втрачених тканин (за умови доступу до поживи).
Потреба в крові: Як і всі вампіри, для підтримки безсмертя та активності вони нестримно прагнуть свіжої людської крові, діючи виключно на задоволення базового інстинкту хижака.
Хімери (Chimeras)
«Божевільний геній створив їх не заради науки, а задля власного комплексу Бога, перетворивши тіла загиблих на м'ясорубку людської та тваринної плоті...»
— Ван Хелсінг
Походження та природа
Творець: Доктор Моро — геніальний, але морально деградований британський учений, який перебрався до Парижа і проводив злочинні експерименти у своїй підземній лабораторії.
Методи створення: Хімери створюються через неприродне, химерне зшивання людських і тваринних органів, кісток та тканин. Моро використовував як «глину» тіла невинних людей, зокрема крадені з паризьких моргів трупи.
Мотивація: Рушійною силою Моро є чистий комплекс Бога та бажання кинути виклик природі й вищій справедливості, з'єднуючи те, що ніколи не мало перетинатися.
Анатомія та яскравий приклад: Беатан (Beathán)
Найвідомішим і найскладнішим творінням Моро є Беатан — створіння, яке демонструє всю потворність цих експериментів:
Анатомія та біологія: Моро вирвав серце у невинного чоловіка та вживив його у штучно вирощене тіло, створене з ДНК амазонської жаби (Bufo Marinus).
Внутрішній конфлікт: На відміну від типових диких звірів, Беатан зберіг людську свідомість і душу всередині жахливої амфібійної оболонки. Однак він повністю безпорадний перед жорстокими тваринними інстинктами й не може контролювати власні дії, перетворюючись на знаряддя вбивства.
Невидимість: Завдяки сироватці (створеній за напрацюваннями британського вченого-невидимки Гріффіна), Беатан здатний ставати абсолютно невидимим, що робить його смертоносним і непомітним убицею на вулицях Парижа.
Сила, небезпека та розмаїття
Гетерогенність: Хімери не мають єдиного стандарту — це різноманітна група істот, що поєднують риси найрізноманітніших видів тварин і людей (від земноводних до гігантських морських монстрів, яких Моро вирощує для подорожей).
Бойові та фізичні характеристики: Вони володіють надлюдською силою, непередбачуваною мутацією фізіології та високою адаптивністю. Поєднавши людський інтелект (або його рештки) із хижацькою жорстокістю тварин, вони становлять загрозу як для простих людей, так і для досвідчених мисливців на монстрів.
Доля творінь: Коли загроза викриття стає неминучою, Моро без вагань затоплює власну лабораторію, знищуючи більшість своїх виводків у воді заради власідпорятунку, хоча деяким вдається вижити.
Скелети (Skeletons)
«Нічна варта замку Дракула не знає спочинку навіть після розпаду плоті: розсипані століттями кістки знову збираються за покликом магії та крові...»
Походження та природа
Статус: Найнижчий клас нежиті, базові піхотинці та «гарматне м'ясо» в армії князя Темряви.
Керування: Вони повністю позбавлені власної волі, розуму чи індивідуальності. Скелети діють як маріонетки, якими Дракула або його старші слуги керують маніпуляціями волі чи магічним зв'язком.
Джерело «життя»: Анімація цих кістяків живиться за рахунок темної магії та нечестивої енергії замку Трансільванії. Якщо рушійна сила зникає або володар втрачає контроль, вони розсипаються назад у звичайну гору сухих кісток.
Анатомія та слабкі місця
Фізичний стан: Це давні залишки попередніх жертв Дракули, невдалих мисливців на монстрів, які забрели в замок, або полеглих воїнів — від людських скелетів до залишків давніх істот.
Захист і зброя: Вони озброєні іржавою середньовічною зброєю (мечами, списами, сокирами) та носять побиті часом лати чи рештки обладунків.
Крихкість: Будучи найслабшими ворогами, вони не мають регенерації чи м'язової маси. Сильний удар важким предметом, арбалетний болт або постріл із винахідницької зброї Ван Хелсінга здатні розбити їхні кістки на порох.
Тактика та небезпека в бою
Звірина масовість: Поодинці скелет майже не становить загрози для підготовленого бійця. Однак, їхня справжня сила полягає у кількості та ефекті несподіванки.
Засідки: Вони здатні раптово вилазити з підземель, розсипаних склепів чи темних коридорів замку, намагаючись завалити ворога кількістю, сковуючи його рухи та виснажуючи бранця.
Гаргулії (Gargoyles)
Походження та природа
Архітектурні симбіонти: На відміну від звичайної нежиті чи творінь Франкенштейна, гаргулії — це напівмагічні, напівживі істоти, чия природа тісно пов'язана з готичною архітектурою європейських соборів та фортець.
Кам'яна мімікрія: У стані спокою або при денному світлі вони здатні зливатися з каменем, перетворюючись на звичайні статуї на фасадах будівель, церков чи замків. Це робить їх ідеальними непомітними вартовими або мисливцями з засідки.
Анатомія та зовнішній вигляд
Гібридна плоть: Це химерна суміш органіки та мінералів. Їхня шкіра нагадує пористий, старий камінь або граніт, покритий мохом чи павутинням, але під цією кам'янистою корою ховається щільна м'язова маса, кістки з підвищеним вмістом кальцію та потужні крила з міцних перетинчастих сухожиль.
Анатомічні особливості: Величезні ікла, гострі пазурі, здатні кришити камінь, і важкі кам'янисті хвости, якими вони можуть збивати супротивників з ніг.
Тактика та бойові особливості
Атака з висоти: Вони рідко б'ються на землі. Їхня улюблена тактика — пікірування з дахів та шпилів соборів на нічних вулицях, щоб схопити жертву та підняти її в повітря для подальшого падіння.
Стійкість: Завдяки кам'янистій шкірі звичайні кулі чи клинки завдають їм мінімальної шкоди (вони просто відскакують або залишають подряпини). Для боротьби з ними потрібні або бронебійні снаряди, або потужна вибухівка.
You are here » Tales of Transylvania » Фоліант всесвіту » Бестіарій